1.    Створення умов для здобуття дітьми позашкільної освіти в м.Херсоні

Цей документ має на  меті проведення консультацій із зацікавленими сторонами, експертами, громадськістю щодо шляхів забезпечення кращих умов для здобуття дітьми позашкільної освіти в територіальній громаді міста Херсона з урахуванням їх інтересів та потреб, визначення можливих дій міської влади щодо розвитку позашкільної освіти. завантажити...

2.    Міська програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки

Затверджена рішенням Херсонської міської ради від 29.11.02 №159
Звіт про результати оцінювання
Жовтень 2007 року

Проект «Покращення місцевої політики щодо позашкільної освіти в місті Херсоні»
Молодіжна організація «Нова генерація»
ВСТУП
Відповідно до чинного законодавства значний обсяг повноважень в реалізації громадянами права на здобуття позашкільної освіти покладається на місцеве самоврядування. Так відповідно до законодавства позашкільна освіта належить до власних повноважень органів місцевого самоврядування, що вимагає від них впровадження відповідної місцевої політики. Це означає, що територіальна громада міста Херсона через органи місцевого самоврядування має сприяти діяльності позашкільних навчально-виховних закладів, а саме:
•    забезпечити збереження та зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних закладів, розвиток їх мережі;
•    створювати належні умови для вибору вихованцями видів творчої діяльності відповідно до їх інтересів та запитів батьків або осіб, які їх замінюють;
•    організовувати підвищення кваліфікації, атестацію педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів;
•    координувати діяльність педагогічних колективів позашкільних начальних закладів, громадських організацій, підприємств та сім’ї щодо одержання вихованцями позашкільної освіти;
•    здійснювати контроль за діяльністю педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів, узагальнювати та поширювати досвід їх роботи.
Міський бюджет має передбачати видатки на позашкільну освіту. Причому такі видатки мають йти з так званого «другого кошику», тобто з власних надходжень місцевого бюджету.
Позашкільна освіта має створити умови для отримання учнями додаткової освіти відповідно до своїх інтересів та творчих, духовних запитів, розвитку їх здібностей та навичок в специфічних сферах, для професійної орієнтації та самовизначення особистості (від формування стійких мотивів до самореалізації у професійній діяльності, адаптації до ринкової економіки).
Це потребує в свою чергу наявності відповідної мережі позашкільних закладів, що здатні надавати якісні культурно-освітні послуги відповідно до інтересів та запитів дітей та їх батьків, забезпечувати змістовне дозвілля дітей. Робота таких закладів та послуги, що ними надаються, мають бути доступними, максимально наближеними до місця проживання або навчання дітей.
Досягти цілей державної політики в сфері позашкільної освіти допомагають в тому числі різноманітні місцеві галузеві програми. Однією із таких програм є Міська програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки, що ухвалена Херсонською міською радою 29 листопада 2002 року. Оцінювання стану її реалізації є одним із дієвих інструментів для поліпшення способів та методів управління.
Оцінювання місцевих програм також відіграє певну роль у демократичному діалозі влади та громади. Воно дає громадянам інформацію про діяльність органів місцевого самоврядування і, отже, є надзвичайно важливим джерелом інформації про демократичне суспільство.
Дане оцінювання проведено в межах проекту «Покращення місцевої політики щодо позашкільної освіти в м.Херсоні», що реалізується молодіжною організацією «Нова генерація» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

СТРУКТУРА ОЦІНЮВАННЯ
Дане оцінювання носило формувальний характер, тобто здійснювалося під час виконання програми і включало аналіз ступеня, до якого програма виконується, та умови, які сприяють її успішному виконанню.
Також оцінювання орієнтувалося на цілі програми, тобто вимір результативності, якої досягла програма на час проведення оцінювання.
Мета оцінювання – проаналізувати наскільки програма досягла очікуваних результатів та як діяльність на виконання програми веде до досягнення мети самої програми.
Завдання оцінювання:
-    проаналізувати стан виконання програми за період 2002-2007 років;
-    виявити чи змінюється ситуація внаслідок проектної діяльності;
-    проаналізувати потенційні внутрішні та зовнішні ризики в подальшій реалізації програми.
Методи, що застосовувалися при  проведенні оцінювання: аналіз офіційних річних звітів про виконання програми, аналіз документів, інтерв’ю з представниками заінтересованих груп.
При проведенні оцінювання використовувалися відкриті джерела інформація.

ОПИС ПРОГРАМИ
Міська програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки ухвалена сесією міської ради 29 листопада 2002 року.
Мета програми – забезпечення вільного творчого, інтелектуального, духовного розвитку дітей у позашкільних навчальних закладах, доступність позашкільної освіти, гарантування громадянам права на її здобуття.
Основними завданнями програми є:
1)    збереження, відновлення та розвиток мережі позашкільних навчальних закладів міста;
2)    збереження та зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, вирішення питань їх фінансування;
3)    впровадження напрямків і форм освітньої позашкільної діяльності;
4)    посилення організаційно-координуючої та методично-забезпечуючої ролі позашкільних навчальних закладів у розвитку позакласної навчально-виховної роботи;
5)    соціальний захист учасників навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах.
У результаті реалізації програми очікується отримати такі результати:
1)    впровадити типові навчальні плани і програми для гуртків, груп та інших творчих об’єднань за напрямами позашкільної освіти;
2)    поліпшити забезпечення позашкільних навчальних закладів науково-методичними матеріалами;
3)    створити ефективну систему підготовки та перепідготовки, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у сфері позашкільної освіти;
4)    забезпечити соціальний захист учасників навчально-виховного процесу;
5)    зміцнити матеріально-технічну базу позашкільних навчальних закладів.
Програма складається з двох розділів:
-    розділ 1 «Загальні положення»,
-    розділ 2 «Основні заходи щодо розвитку позашкільних навчальних закладів міста на 2002-2008 роки».
Розділ 1 містить короткий аналіз стану сфери позашкільної світи, визначення проблем, що потребують вирішення через втручання органів місцевого самоврядування. Так, наприклад, констатується, що сфера позашкільної освіти міста на момент прийняття програми перебуває в процесі трансформації на шляху до якісної зміни стану. Зростання ролі позашкільної освіти у професійній самовизначеності та творчій реалізації молоді пов’язується із такими факторами: розвиток ринкових відносин, конкуренція, вільний вибір себе.
У програмі констатується наявність таких проблем в сфері позашкільної освіти: нормативно-правове, науково-методичне, кадрове забезпечення системи позашкільної освіти, матеріально-технічне забезпечення гурткової роботи з вихованцями, учнями та слухачами, відсутність технічного обладнання, туристичного спорядження, обчислювальної та копіювальної техніки. Це в свою чергу спричиняє такі негативні наслідки, як зменшення кількості гуртків науково-технічного, еколого-натуралістичного та інших напрямків.
Також розділ 1 містить визначення мети, основних завдань програми, очікуваних результатів та джерел фінансування. Мета програми має три складові: 1) забезпечення вільного творчого, інтелектуального, духовного розвитку дітей у позашкільних навчальних закладах, 2) доступність позашкільної освіти, 3) гарантування громадянам права на її здобуття.
Завдання програми визначено у відповідності до поставленої мети, хоча не рівномірно відображають кожну із її складових.
Серед джерел фінансування програми визначено:
-    міський бюджет (асигнування на утримання позашкільних закладів),
-    кошти, отримані від надання населенню платних послуг,
-    спонсорські внески від юридичних та фізичних осіб.
Розділ 2 програми містить основні заходи щодо розвитку позашкільних закладів міста на 2002-2008 роки. Такі заходи згруповані у декілька блоків:
-    удосконалення нормативно-правової бази;
-    забезпечення доступності позашкільної освіти
-    зміцнення матеріально-технічної бази
-    соціальні гарантії учасників навчального процесу позашкільного навчального закладу
-    міжнародне співробітництво
Кожен блок передбачає набір конкретних завдань із зазначенням терміну їх виконання та відповідальних структур, а також сума коштів необхідна на реалізацію кожного завдання.
Визначено загальну суму коштів для впровадження програми:
-    за рахунок бюджету 334, 6 тис. грн.,
-    за рахунок позабюджетних коштів 357, 1 тис. грн.

РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ
У ході аналізу офіційних звітів про виконання міських програм встановлено, що заходи, передбачені в програмі виконуються в переважній своїй більшості, проте наслідки цієї діяльності не в повній мірі ведуть до виконання головної мети програми.
Блок завдань «Удосконалення нормативно-правової бази»
Заплановані у цьому блоці заходи не передбачають саме вдосконалення нормативно-правової бази, оскільки не передбачено ухвалення місцевих нормативно-правових документів (рішень міської ради, розпоряджень міського голови або міськвиконкому), які б установлювали певні норми.
У той же час у блоці передбачено низку заходів, які більше носять характер звичайної роботи позашкільного закладу. Воно є занадто деталізованими, оскільки їх виконання не призводить до системних змін в сфері позашкільної освіти.
Разом з тим, досягнуто результатів щодо передплати для позашкільних закладів необхідних науково-методичних видань. Завдання щодо участі у всеукраїнських та обласних конкурсах на кращу науково-методичну розробку, майстерності педагогічних працівників виконано частково. Виконання завдання щодо організації та проведення експедиції з вивчення екологічного стану річок більше передбачало проведення різноманітних акцій з наведення порядку, ніж проведення дослідницької роботи.
Серед системних заходів, що передбачають закладання певних інституційних механізмів, переважна частина є лише у стані виконання: створення кабінету довіри для батьків, вихованців, створення координаційної ради з питань розвитку позашкільної освіти.
Отже значна частина передбачених заходів знаходиться в стані виконання.
Блок завдань «Зміцнення матеріально-технічної бази»
Значна частина завдань цього блоку є виконаною. Поступово зміцнюється матеріально-технічна база позашкільних навчальних закладів. Отримав нове приміщення Херсонський Будинок дитячої та юнацької творчості по вул. Блюхера; освоєно приміщень філіалу загальною площею 330 м2; придбано музичну та посилювальну апаратуру. Ведеться капітальний ремонт у Херсонському Палаці дитячої та юнацької творчості.
Проведено поетапну комп’ютеризацію у дитячо-юнацькому клубі моряків і річковиків, придбано 2 бойлери гарячої води. У Херсонському центрі позашкільної роботи придбано предметів довгострокового користування за бюджетні на суму 1202,00 грн.
Проведено капітальний ремонт будівлі палацу дитячої та юнацької творчості.
У той же час проблема незадовільного матеріально-технічного забезпечення роботи позашкільних закладів залишається актуальною, оскільки в системі не вирішується матеріальне забезпечення роботи гуртків.
Блок завдань «Забезпечення доступності позашкільної освіти»
Перелік завдань цього блоку знову ж таки не забезпечує виконання цього завдання, оскільки містить набір звичайних заходів, які не ведуть до системних змін.
У той же час завдання щодо передбачення при розробці міського бюджету видатків на фінансування розвитку позашкільних закладів виконується, хоча це завдання є обов’язком міської влади це робити поза будь-якими програмами. Кошти у міському бюджеті передбачаються, проте вони не забезпечують саме розвиток, а підтримують лише існування системи позашкільних закладів.
Решта блоків завдань, а саме «Соціальні гарантії учасників навчального процесу позашкільного навчального закладу», «Підготовка та перепідготовка педагогічних працівників», «Міжнародне співробітництво», містять перелік дублюючих заходів щодо підтримки функціонування позашкільних закладів, які й так здійснюють в силу виконання повноважень органів місцевого самоврядування.
Інформація щодо конкретних досягнень, що мали системний вплив на зміну ситуації з позашкільною освітою, відсутня.
У цілому ж на сьогодні досягнуто 68,6% охопленості учнів загальноосвітніх шкіл гуртковою роботою.

ВИСНОВКИ ОЦІНЮВАННЯ
Оскільки дизайн програми не дозволяє здійснити методологічно вивірену оцінку її виконання, можна зробити такі висновки:
-    програма не є тим документом, що визначає чітку місцеву політику щодо розвитку сфери позашкільної освіти. Це радше план заходів на виконання функцій місцевого самоврядування щодо реалізації державної політики в сфері позашкільної освіти;
-    передбачені програмою заходи виконуються, але в переважній свої більшості вони в недостатній мірі забезпечують досягнення головної мети програми;
-    суттєвих змін ситуації в наслідок виконання програми не виявлено;
-    потенційними ризиками в подальшій реалізації програми є фактор фінансування передбачених програмою заходів, відсутність належного моніторингу виконання програми, що могло забезпечувати покращення їх виконання та оптимізацію обмежених ресурсів;
-    програма потребує значного вдосконалення, проте враховуючи, що 2008 рік є останнім роком  її виконання, рекомендовано створити необхідну групу щодо розробки нової програми на новий п’ятирічний період. Крім того, є потреба у прийнятті окремого лану дій щодо розвитку позашкільної освіти з урахуванням завдань програми та ситуації, яка на сьогодні є в сфері позашкільної освіти.

3. Дослідження „Обласний бюджет крізь “ґендерні окуляри”

Дослідження проведено в рамках спільного проекту Програми Розвитку ООН в Україні, Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді, Херсонської обласної державної адміністрації.
За фінансової підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку “Sida”.

Україна серед Цілей     Розвитку Тисячоліття, які були визначені ООН для виконання протягом 2000-2015 років, обрала ті, які вона прагнутиме досягти до 2015 року. Серед них – забезпечення ґендерної рівності. Ґендерна рівновага та ґендерна демократія мають стати стратегічним дороговказом при здійсненні державного управління та місцевого самоврядування. При цьому також слід враховувати, що ґендерна рівність не може бути сама по собі метою. Вона є засобом подолання бідності, сприяння сталому розвитку та впровадженню ефективного управління.
Одним із інструментів такої політики є місцевий бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів доля забезпечення завдань і функцій, які здійснюються місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Аналіз бюджету Херсонської області дозволяє оцінити, як в реальності забезпечується рівність прав та можливостей чоловіків та жінок в регіоні.
Вашій увазі пропонуються результати аналізу обласного бюджету (Херсонська область) на 2004 рік на основі критерію ґендерності.

Сутність ґендерного аналізу обласного бюджету
Метою ґендерного аналізу обласного бюджету є визначити наскільки розподіл доходів та видатків сприяє утвердженню ґендерної рівності в регіоні, тобто справедливого ставлення до жінок та чоловіків, забезпечення  рівних прав та можливостей чоловіків та жінок.
При цьому під ґендерною рівністю розуміється процес справедливого ставлення до жінок та чоловіків.
Поняття “ґендер” вживається в значенні соціально-рольового статусу, який визначає соціальні можливості в освіті, професійній діяльності, доступі до влади, розподілі сімейних ролей та репродуктивній поведінці.
У ході аналізу застосовувалися такі методологічні підходи:
аналіз бюджету в ґендерному аспекті не означає ділення статей видатків за ознакою статі. Ідея в тому, щоби визначити "вузькі" дискримінаційні положення для реалізації рівних можливостей  чоловіків та жінок;
формування  ґендерного бюджету має відбуватися не на користь окремої статі, а населення в цілому, через те, що коли покращується становище жінок та збільшується їх вклад в національне виробництво, то покращується загальна ситуація в регіоні, рівень життя кожної сім'ї;
впровадження системи соціо-ґендерної експертизи – один із шляхів активізації громадянського суспільства, жіночого руху, участі жінок в системному, усвідомленому та конструктивному управлінні.
Ґендерна експертиза обласного бюджету включала аналіз:
ґендерно-орієнтованих асигнувань (наприклад, спеціальні програми для жінок);
вплив основних видатків за функціональною структурою окремо на чоловіків та жінок;
асигнувань, спрямованих на досягнення рівності можливостей в сфері державних послуг.

Соціально-демографічні показники регіону
Станом на 1 січня 2004 року на території Херсонської області проживало 1161,4 тис. осіб.  Серед них чоловіків 46,6%, жінок 53,4%. Міське населення становить 699,2 тис. осіб (60,2%), сільське населення – 462,2 тис. осіб (39,8%).
Структура населення: 59% - особи працездатного віку,  22% - старше працездатного віку,  19% - молодше працездатного віку.
Кількість безробітних в області –25,31 тис. осіб, серед яких 62,6 становлять жінки).  
Більшу частину серед пенсіонерів також становлять жінки.
Херсонська область має один із найнижчих показників індексу людського розвитку (за методикою Програми розвитку ООН) і посідає 22 місце у рейтингу областей.  Цей показник узагальнюється на підставі узагальнення індексів тривалості життя, досягнення рівня освіти, скоригованого ВВП на душу населення, а також індикаторів 9 основних аспектів людського життя:
•    демографічного розвитку;
•    розвитку ринку раці;
•    матеріального добробуту населення;
•    умов проживання населення;
•    рівня освіти населення;
•    стану та охорони здоров’я;
•    соціального середовища;
•    екологічної ситуації;
•    фінансування людського розвитку.
Високий рівень злочинності, суїцидів, захворюваності на активний туберкульоз визначають несприятливе соціальне середовище в Херсонській області (26-й рейтинг), що поряд з невисокими рейтингами рівня освіти населення (22 місце) та рівня добробуту (21 місце) створюють в цілому не досить благополучну картину людського розвитку в регіоні. Наслідком цих проблем є найгірший по Україні рівень демографічного розвитку, навіть за умови досить благополучного екологічного стану області (2-й рейтинг) і порівняно сприятливих побутових умовах проживання (9-й рейтинг) .
В області легалізовано 879 громадських організацій різного виду та напрямків діяльності, серед яких 57 жіночих. Питома вага жіночих громадських організацій в області серед усієї кількості громадських організацій – 6,5%.  Лише 11,5% НУО визначають своєю основною цільовою аудиторією жінок.
В регіоні діють Обласний ресурсний ґендерний центр, Центр ґендерної освіти, Центри "Чоловіки проти насильства".

Повноваження обласної ради щодо формування видаткової частини бюджету
Відповідно до Бюджетного кодексу з обласного бюджету здійснюються видатки на:
1)    органи місцевого самоврядування;
2)    загальну  середню  освіту  для  громадян,  які  потребують соціальної допомоги та  реабілітації:  спеціальні  загальноосвітні навчальні заклади для дітей,  які потребують корекції фізичного та (або)    розумового    розвитку,    санаторні     школи-інтернати; загальноосвітні  школи-інтернати,  загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і  дітей,  позбавлених  батьківського  піклування, дитячі    будинки;
3)    вищу освіту (вищі заклади освіти I,  II,  III та IV рівнів акредитації, що перебувають у спільній власності територіальних громад);
4)    післядипломну   освіту  (інститути  післядипломної  освіти вчителів та центри і заходи з  підвищення  кваліфікації  державних службовців  місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,   постійно   діючі   курси   (центри)   підвищення кваліфікації    працівників    соціально-культурної    сфери    та агропромислового   комплексу,   що   знаходяться   у   комунальній власності);
5)    позашкільну освіту;
6)    інші державні освітні програми;
7)    первинну   медико-санітарну,  амбулаторно-поліклінічну  та стаціонарну   допомогу   (лікарні  обласного значення);
8)    спеціалізовану   амбулаторно-поліклінічну  та  стаціонарну допомогу   (спеціалізовані   лікарні,    поліклініки,    включаючи стоматологічні,   центри,   диспансери,  госпіталі  для  інвалідів Великої Вітчизняної війни,  будинки  дитини,  станції  переливання крові);
9)    санаторно-курортну   допомогу  (санаторії  для  хворих  на туберкульоз,  санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);
10)    інші  державні  програми  медичної  та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної  статистики,  бази  спецмедпостачання,  центри здоров'я і заходи санітарної освіти, інші програми і заходи);
11)    державні  програми  соціального  захисту  та   соціального забезпечення:  допомога  по  догляду  за  інвалідами I чи II групи внаслідок   психічного   розладу;   адресна   соціальна   допомога малозабезпеченим   сім'ям;   виплати  компенсації  реабілітованим; дитячі  будинки-інтернати;   навчання   та   трудове   влаштування інвалідів;   будинки-інтернати   для   престарілих   і  інвалідів; будинки-інтернати для  дітей-інвалідів;  центри   по   нарахуванню пенсій;  притулки для неповнолітніх;
12)    обласні програми  і заходи з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;
13)    місцеві програми  соціального  захисту  окремих  категорій населення;
14)    програми  соціального  захисту малозабезпеченої категорії учнів професійно-технічних навчальних закладів;
15)    культурно-мистецькі програми місцевого значення;
16)    державні   культурно-освітні   програми   (обласні  бібліотеки,  музеї  та виставки);
17)    державні   театрально-видовищні   програми    (філармонії, музичні  колективи і ансамблі,  театри,  палаци і будинки культури обласного значення, інші заклади та заходи у галузі мистецтва);
18)     інші державні культурно-мистецькі програми;
19)    програми  підтримки  кінематографії  та  засобів   масової інформації місцевого значення;
20)    типове   проектування,  реставрацію  та  охорону  пам'яток архітектури місцевого значення;
21)    місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;
22)    державні  програми  з  розвитку фізичної культури і спорту (навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів  обласного значення,  заходи з фізичної культури і  спорту  обласного значення);
23)    державні  програми  з  інвалідного  спорту  і реабілітації (обласні  центри  з інвалідного  спорту  і дитячо-юнацькі спортивні школи інвалідів та спеціалізовані   спортивні   школи   параолімпійського    резерву; проведення  навчально-тренувальних  зборів і змагань з інвалідного спорту обласного значення);
24)    місцеву міліцію;
25)    місцеву пожежну охорону;
26)    місцеві     програми     розвитку     житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;
27)    транспорт, дорожнє господарство;
28)    експлуатацію  дорожньої системи місцевого значення (в тому числі роботи, що      проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами);
29)    будівництво,  реконструкцію,  ремонт  та  утримання  доріг місцевого значення;
30)    заходи з організації рятування на водах;
31)    обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;
32)    програми природоохоронних заходів місцевого значення;
33)    управління комунальним майном;
34)    регулювання земельних відносин.
Як бачимо структура видатків обласного бюджету перенасичена "соціалкою". З 34 позицій майже половину становлять сфери, де переважають жінки. Тобто сфери, які традиційно вважаються жіночими, залежать від фінансування саме з обласного бюджету. При тому, що названі витрати також в свою чергу переважно залежать від трансфертів з Державного бюджету.

Процедура ухвалення бюджету
Обласний бюджет ухвалюється сесією обласної ради. Серед депутатів чоловіків - 52  , жінок - 11  . Такий дисбаланс депутатського корпусу не дозволяє стверджувати, що бюджет ухвалюється ґендерно неупереджено. До того ж на етапі підготовки бюджету в основному залучені жінки державні службовці, які, при цьому, слабо представлені на посадах, які ухвалюють остаточні рішення. На посадах заступників голови облдержадміністрації, які суттєво впливають на хід підготовки проекту бюджету, також немає жінок.
Тобто спостерігаємо ситуацію, коли бюджет приймається в основному чоловіками, а вирішення соціальних проблем лежить на плечах жінок.
Також необхідно зазначити, що процедура розробки та ухвалення обласного бюджету недостатньо прозора для громадськості. На етапі розробки проекту слабо залучаються представники громадських об’єднань, аналітичних установ, експерти з громадського сектору. Практично не використовуються такі форми консультування з громадськістю ще на етапі до остаточного прийняття бюджету, як дорадчі круглі столи, публічні слухання, відкриті слухання в комісіях обласної ради. Це призводить до ситуації, коли, наприклад, жіночі громадські організації, не мають можливості в формі прямого діалогу висловити своє бачення та зауваження щодо “ґендерної чутливості” проекту обласного бюджету.
Така ситуація погіршує можливості ухвалення обласного бюджету, який би сприяв утвердженню ґендерної рівності в регіоні.

Наявність ґендерно-орієнтованих видатків
Соціальна сфера не є виключно пріоритетним відображенням інтересів жінок, хоча саме ця сфера ґендерно чутлива до жінки, на плечах якої відповідальність за сім’ю.
Аналіз бюджету з соціальних позицій показує:
-    відсутність цільових місцевих програм з освіти, молодіжної політики, фізичної культури та спорту, тобто сфер діяльності, яка займається профілактикою асоціальних явищ, пропагандою здорового способу життя, формуванням моральних цінностей суспільства;
-    відсутність належної уваги до культури;
-    відсутність цільових місцевих програм спрямованих на попередження насильства в сім'ї (хоча проблема є досить актуальною);
-    відсутність цільових фондів в структурі  спеціального фонду обласного бюджету, які б передбачали виділення коштів на програми утвердження ґендерної рівності.
Основними категоріями, які потребують соціального захисту, є непрацездатні особи, жінки та сім’ї з дітьми. У структурі видатків обласного бюджету на здійснення програм  соціального захисту населення виділяється 52,82% загальних асигнувань. Це видатки, які йдуть на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям та інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, на надання пільг ветеранам війни та праці, надання субсидій населенню на придбання твердого пічного побутового палива та скріпленого газу. Із цих коштів 47% спрямовується на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям. За таких умов безпосередньо чи опосередковано основними набувачами цих коштів переважно стають жінки.
У бюджеті не передбачено фінансування спеціальних місцевих програм, які б були безпосередньо спрямовані на поліпшення становища жінок.  Традиційно витрати спрямовуються на заходи з виконання загальнодержавних програм. Серед таких програм варто виділити такі основні: міжгалузева програма “Сільська жінка”, програма “Українська родина”, Комплексна програма протидії торгівлі людьми на 2002 –2005 роки, Національний план дій на 2001-205 роки щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню ґендерної рівності у суспільстві, Стратегія подолання бідності.
До доходів загального фонду бюджету віднесено такий гендерний трансферт, як субвенція на введення пускового комплексу обласного онкологічного диспансеру. Це має вплинути на поліпшення медичних послуг жінкам з онкологічними захворюваннями (явище яке надто вражає представниць цієї статі).
Також бюджетом передбачено перелік захищених статей видатків, серед яких: оплата праці працівникам бюджетних установ, забезпечення продуктами харчування, виплата допомоги населенню. Саме ці видатки в основному спрямовані на жінок, грн. як вони переважають серед працівників бюджетних установ, є основними отримувачами поточних трансфертів від держави.

Ґендерна характеристика видатків бюджету на здійснення загальних функцій держави та місцевого самоврядування
До видатків за функціональною структурою, які суттєво впливають на збалансування інтересів чоловіків та жінок, забезпечення ґендерної рівності, треба віднести такі видатки: на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення, культуру та мистецтво, будівництво житла, підтримку малого та середнього підприємництва.
Серед названих видатків найбільшу частину у структурі усіх видатків бюджету мають освіта (25%)  та охорона здоров’я (38,4%).
В частині соціального захисту та соціального забезпечення найбільша частку обіймають витрати на пільги ветеранам війни та праці на придбання твердого палива та скрапленого газу (42% від загально суми видатків на статтю “Соціальний захист та соціальне забезпечення”), на утримання будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів системи соціального захисту (31,75%). При цьому видатки на програми і заходи державних органів у справах жінок становлять 0,05% (16,6 тис. грн..) від видатків по зазначеній статті, а видатки на програми та заходи державних органів у справах сім’ї – 0,04% (13 тис. грн..).
В інших зазначених сферах видатки розподілилися так: на культуру – 586,4 тис. грн.. (3,21%), на фізичну культуру та спорт – 2734,8 (1,7%), надання пільгового кредиту індивідуальним сільським забудовникам, молодим сім’ям – 375,0 тис. грн.. (0,2%). А на підтримку малого та середнього підприємництва, в секторі якого працює більше жінок, ніж чоловіків, заплановано 100 тис. грн.. або 0,06% від усіх видатків.
Обласний бюджет окремим рядком передбачає асигнування на фінансову підтримку громадських організацій інвалідів та ветеранів у розмірі 117,0 тис. грн.., що становить 0,07% від усіх видатків, або 0,37% від видатків за статтею "Соціальний захист та соціальне забезпечення". Сам факт ухвалення рішення про фінансову підтримку громадських організацій є позитивним явищем, проте в бюджеті не передбачено асигнувань на таку ж підтримку приміром жіночих громадських організацій, хоча вони виконують не менш важливу соціальну функцію, особливо в наданні додаткових соціальних послуг. Тим більше, що в області існує позитивна практика реалізації громадськими організаціями проектів, спрямованих на поліпшення становища жінок, утвердження рівних можливостей чоловіків та жінок.
Таким чином, на сфери, які суттєво впливають на поліпшення становища жінок, а, отже, на забезпечення ґендерної рівності виділяється 87,8% усіх видатків з обласного бюджету, що є доволі високим показником.

Ґендерна характеристика розподілу видатків бюджету за головними розпорядниками коштів
Серед головних розпорядників бюджетних коштів управління у справах сім'ї та молоді безпосередньо наділене основними повноваженнями з реалізації політики по утвердженню ґендерної рівності. Частка видатків управління у справах сім'ї та молоді облдержадміністрації становить 0,71% від суми усіх видатків бюджету. Структура видатків управління виглядає так:
•    програми і заходи, спрямовані на жінок – 16,6 тис. грн.. (1,43% від усіх видатків);
•    програми та заходи центру соціальних служб для молоді – 6,0 тис. грн.. (0,51% від усіх видатків);
•    програми і заходи, спрямовані на молодь – 45,1 тис. грн.. (3,94% від усіх видатків);
•    програми та заходи, спрямовані на реалізацію сімейної політики –13, 0 тис. грн.. (1,12% від усіх видатків)
•    оздоровлення дітей – 220,0 тис. грн.. (19,6% від усіх видатків);
При цьому за зазначені витрати класифікуються в бюджетний підрозділ "Молодіжні програми". Підрозділу бюджетної класифікації, назва якого б чітко засвідчувала ґендерну спрямованість взагалі відсутня.
На оплату праці державним службовцям управління у справах сім'ї та молоді, центру соціальних служб для молоді, притулку для неповнолітніх та Палацу молоді передбачено 488,6 тис. грн.., що складає 42,33 % усіх видатків підрозділу бюджетної класифікації 091000 "Управління у справах сім'ї та молоді облдержадміністрації".
В частині інших розпорядників бюджетних коштів, які відповідно до своїх функцій забезпечують ґендерну політику в тій чи іншій частині, бюджет не передбачає прямих витрат на ґендерно спрямовані програми та заходи.
Загальна картина розподілу цих коштів виглядає так:

Висновки
1. Процедура затвердження обласного бюджету не забезпечує рівноправну участь жінок та чоловіків, що потенційно впливає на несправедливий розподіл доходів та витрат задля забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок в регіоні.
2. Передбачені в обласному бюджеті витрати переважно спрямовані на вирішення соціальних питань, що в цілому позитивно впливає на утвердження ґендерної рівності. Проте така соціальна спрямованість бюджету спричинена не високою ґендерною чутливістю розробників та депутатів, а колом повноважень обласної ради в цій сфері. Оскільки з місцевого бюджету переважно фінансуються витрати на здійснення соціального захисту та соціального забезпечення. Подальший детальний бюджетний розпис видатків здійснюється на рівні головних розпорядників коштів, серед яких переважно ігнорується ґендерний підхід.
3. Місцеві органи влади, які зобов'язані в першу чергу забезпечувати реалізацію ґендерної політики, фінансуються непропорційно до решти розпорядників бюджетних коштів. Це в свою чергу не забезпечує системної роботи органів влади на впровадження ґендерної рівності в цілому в регіоні.
4. Обласний бюджет не забезпечує програмно-цільового підходу при здійсненні видатків, які тією чи іншою мірою впливають на утвердження ґендерної рівності.
5.  В цілому обласний бюджет недостатньо враховує потреби обох ґендерних груп.

4. Громадська експертиза діяльності Херсонської облдержадміністрації щодо утвердження ґендерної рівності

Метою проведення громадської експертизи було:
Оцінити наскільки діяльність протягом  двох років реалізації Обласної програми з утвердження ґендерної рівності в області на період до 2010 року забезпечує досягнення очікуваних результатів та цілей програми завантажити...

5. Ґендерні проблеми в місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування Херсонської області: звіт за результатами дослідження

У видані на основі аналізу статистичних даних, результатів експертного опитування, поштового анкетування представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Херсонської області виявлено бачення та тенденції в сфері забезпечення ґендерної рівності в органах влади Херсонської області.
Звіт буде корисний для державних службовців, громадських та політичних діячів, науковців. завантажити...

6. Звітна картка «Культура херсонців в оцінці херсонської молоді»
У звітній картці представлені результати дослідження громадської думки молоді міста Херсона на тему: «Культура херсонців в оцінці молоді», що було проведено Таврійським центром соціальних досліджень в рамках проекту «Посилення демократичного голосу молоді шляхом розвитку медіа-клубу громади м. Херсон».
Метою дослідження було визначити думку херсонської молоді щодо культури городян та чистоти в місті. Отже, в звітній картці ви зможете ознайомитись з тим, як херсонська молодь оцінює поведінку херсонців у різних громадських місцях та закладах; як часто молодь відвідує заклади культури й відпочинку, спортивні та культурні події; як часто молоді мешканці міста читають книги, газети, слухають радіо та т.ін.; яких культурних закладів, на думку молоді не вистачає в місті Херсоні. Також в картці висвітлено відношення молоді до проблеми засміченості міста Херсона. завантажити...

7. Звітна картка «Участь херсонської молоді у прийнятті рішень на місцевому рівні»

У звітній картці представлені результати дослідження громадської думки молоді міста Херсона на тему: «Участь херсонської молоді у прийнятті рішень на місцевому рівні», що було проведено Таврійським центром соціальних досліджень в рамках проекту «Посилення демократичного голосу молоді шляхом розвитку медіа-клубу громади м. Херсон».


Мета дослідження: оцінити знання, уявлення та погляди молоді міста Херсона стосовно можливостей їх участі у прийнятті рішень органами влади, виявити, наскільки молодь користується своїм правом брати участь у місцевому самоврядуванні.
Опитування відбувалося методом інтерв’ю «один-на-один». Інструментом опитування слугувала анкета, що включала преамбулу, соціально-демографічний паспорт та основну частину.
Метод аналізу даних: статистичний аналіз даних з використанням програмного забезпечення ОСА. завантажити...


8. Звітна картка «Молодіжні проблеми в оцінці самої молоді»

У звітній картці представлені результати дослідження громадської думки молоді міста Херсона на тему: «Молодіжні проблеми в оцінці самої молоді», що було проведено Таврійським центром соціальних досліджень в рамках проекту «Посилення демократичного голосу молоді шляхом розвитку медіа-клубу громади м. Херсон».
У виданні представлено результати соціологічного опитування щодо специфічних молодіжних проблем. Наводяться дані про погляди та оцінки молодих респондентів щодо проблем молодих сімей, питань працевлаштування тощо.
Опитування відбувалося методом інтерв’ю «один-на-один». Інструментом опитування слугувала анкета, що включала преамбулу, соціально-демографічний паспорт та основну частину.
Метод аналізу даних: статистичний аналіз даних з використанням програмного забезпечення ОСА. завантажити...


9. Бізнес та благодійництво в громаді міста Херсона: тенденції та перпективи розвитку. Звіт за результатами дослідження.

Відомий усім та улюблений багатьма капітан Жиглов у фільмі «Місце зустрічі змінити не можливо» в одному із епізодів проронив таку фразу: «Милосердие – поповское слово». Нажаль, така філософія довгий період в житті нашого суспільства була домінуючою.
Це в свою чергу призвело до того, що й досі ми якось стидаємося, соромимося або просто не розуміємо такого явища, як благодійність. А найгірше, що можемо інколи нещадно експлуатувати його заради досягнення власних корисних цілей. Стійким залишається стереотип, що благодійництво – це підозріле діло, бо через нього лише відмивають величезні гроші, а нужденним завантажити...


10. Звітна картка «Наскільки в місті Херсоні жити комфортно?»

У звітній картці представлено результати дослідження громадської думки молоді міста Херсона на тему «Наскільки в місті Херсоні жити комфортно?», що було проведено Таврійським центром соціальних досліджень в рамках проекту «Покращення соціального діалогу  в громаді міста Херсона через посилення демократичного голосу молоді».  

Метою  дослідження було:
•    визначити ступінь задоволеності молоді від того, що вона проживає в місті Херсоні;
•    які проблеми громади на думку молоді є найбільш актуальними. завантажити...

11. "Позашкільна освіта в оцінці громадськості: Звітна картка за результатами дослідження громадської думки"

У звітній картці представлено результати дослідження щодо оцінки громадськістю позашкільної освіти в м. Херсоні.  Розраховано на широке коло зацікавлених осіб. Опитування проводилось в рамках дослідження «Аналіз місцевої політики в сфері позашкільної освіти м. Херсона».

Це видання  було підготовлено та видано за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» в межах проекту «Покращення місцевої політики щодо позашкільної освіти в м. Херсоні», що реалізується молодіжною організацією «Нова генерація». завантажити...


12. «Участь жінок у громадсько-політичному житті Херсонщини»

Цей звіт підготовлено за результатами аналітичного дослідження, що проводився Таврійським центром соціальних досліджень протягом квітня-травня 2006 року в межах проекту «Жінка –лідер громади». Проект реалізується Херсонським обласним центром «Успішна жінка» в партнерстві з молодіжною організацією «Нова генерація» та Херсонською обласною організацією Комітету виборців України. Фінансову підтримку проекту надає Фонд сприяння демократії Посольства США. Проект спрямовано на підвищення активності жінок в процесах прийняття рішень на рівні територіальних громад Херсонщини. завантажити...

13. «Моніторинг практики застосування законодавства про попередження насильства в сім’ї” на рівні Херсонської області»

У межах проекту «Сім’я без насильства: покращення в сільській місцевості усвідомлення населенням можливості правових дій щодо попередження насильства в сім’ї та профілактики жорстокого поводження з дітьми», що виконується в партнерстві молодіжною організацією «Нова генерація» та Херсонським обласним центром «Успішна жінка» при фінансовій підтримці Європейського Союзу, було проведено дослідження “Моніторинг практики застосування законодавства про попередження насильства в сім’ї” на рівні Херсонської області”.

Мета дослідження - проаналізувати як виглядає виконання законодавства щодо попередження домашнього насильства по відношенню до дітей, які є наслідки діяльності місцевої влади з вирішення цієї проблематики.

Стратегія дослідження базувалася на поєднанні таких дослідницьких методів, як фокус-групи, анкетування, глибинні інтерв’ю з експертами, контент–аналіз місцевих друкованих засобів масової інформації.
Отримані результати стануть підґрунтям для розробки місцевої політики щодо попередження насильства в сім’ї стосовно дітей, покращення діяльності органів та установ, що опікуються вирішенням даної проблеми. завантажити...

14.  Аналітичний звіт. «Попередження насильства в сім’ї щодо дітей: моніторинг практики застосування законодавства на Херсонщині»

15. Дослідження „Стан надання соціальних послуг жінкам, молоді та дітям в Херсонській області на рівні територіальних громад” (2004 рік)

Дослідження “Стан надання соціальних послуг жінкам, молоді та дітям на рівні територіальних громад в Херсонській області уповноваженими місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, неурядовими організаціями” виконувалося в рамках партнерського проекту “Посилення ролі недержавного сектору у наданні соціальних послуг на рівні територіальних громад”, що впроваджується спільними зусиллями Херсонського обласного центру “Успішна жінка”, молодіжної організації міста Херсона “Нова генерація” та  Херсонської обласної організації Ліги соціальних працівників України. Фінансову підтримку проекту надано Європейським Союзом в межах Проекту  “Розвиток громадянського суспільства в обраних регіонах України”.

Дослідження проводилося на базі Таврійського центру соціальних досліджень молодіжної організація “Нова генерація” протягом лютого-червня 2004 року.
Склад дослідницької групи: експерт М.Гоманюк; кандидат технічних наук, докторант Національної академії державного управління при Президентові України М.Дурман; магістр державного управління В.Купрій (керівник дослідницької групи); виконавчий директор молодіжної організації “Нова генерація” О. Пак; активіст молодіжної організації “Нова генерація” О.Мисник; експерт, магістр державного управління В.Сороковський; аспірант Національної академії державного управління при Президентові України Н.Купрій; студенти соціально-психологічного факультету Херсонського державного університету Є.Криницький, І.Загоруй.
Мета дослідження - оцінити надання соціальних послуг жінкам, молоді та дітям на рівні територіальних громад Херсонської області уповноваженими місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, неурядовими організаціями.
Завданнями дослідження було:
•    провести оцінку рівня забезпечення прав жінок, молоді та дітей на соціальні послуги в Херсонській області на рівні територіальних громад;
•    проаналізувати організаційне-правове забезпечення діяльності з надання соціальних послуг на рівні територіальних громад жінкам, молоді та дітям;
•    виявити пріоритетні потреби жінок, молоді та дітей в наданні соціальних послуг;
•    встановити місце та роль місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій в наданні соціальних послуг в територіальних громадах області, рівень партнерства між ними;
•    розробити рекомендації щодо покращення діяльності з надання соціальних послуг жінкам, молоді та дітям на рівні територіальних громад Херсонської області.
Предмет дослідження – стан надання соціальних послуг таким категоріям громадян, як жінки, молодь та діти.
Методи дослідження – фокус-групи, глибинні інтерв’ю з експертами та аналіз нормативно-правової бази.
Результати дослідження. На сьогодні існує доволі розгалужена нормативно-правова база надання соціальних послуг, проте вона має значні прогалини та протиріччя. Такий стан не сприяє розвитку сфери надання соціальних послуг, причому як державної так і недержавної.
У Херсонській області сфера надання соціальних послуг складається з державного та недержавного секторів. До державного сектору відповідно до законодавства належать такі суб’єкти надання соціальних послуг дітям, молоді та жінкам: органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для молоді, а також різноманітні установи, що знаходяться в державній або комунальній власності.
Недержавний сектор надання соціальних послуг менш розгалужений та насичений. В Херсонській області на сьогодні в області зареєстровано 163 молодіжних та дитячих, 57 жіночих громадських організацій. Крім того в області діє низка громадських організацій, які не мають офіційного статусу молодіжних або жіночих, проте активно працюють з цими категоріями, надаючи їм соціальні послуги. До таких організацій можна віднести різноманітні благодійні фонди, Товариство Червоного Хреста, центри при релігійних громадах.
Серед соціальних працівників спостерігається високий дефіцит кваліфікованих кадрів на рівні районів та в сільській місцевості. Існує проблема великої плинності кадрів на базовому рівні надання соціальних послуг. У той же час в громадських організаціях працівники мають більшу кваліфікацію, хоча кількість таких людей досить невелика.
Установи та організації на сьогодні не мають чітко виписаних та загальноприйнятних стандартів, які б дозволяли оцінювати власне якість таких послуг та їх ефективність, а якщо вони й існують, то мають чисто формальний характер. Отримувачі соціальних послуг не обізнані про існування стандартів надання соціальних послуг, а тому застосовують власні критерії на підставі власного досвіду та бачення. Не розроблено також показників якості надання соціальних послуг. Переважно використовуються суб’єктивні критерії оцінки, орієнтуються на наявністьвідсутність скарг громадян.
Важливим компонентом організації надання соціальних послуг є інформаційна робота серед населення. За визначенням експертів ця робота на сьогодні є недостатньо ефективною. Як наслідок – слабка поінформованість населення про можливості отримати соціальні послуги, що в свою чергу веде до суттєвих негативних оцінок усієї сфери.
Експертами зазначається, що матеріально-технічний стан сфери надання соціальних послуг не в повній мірі відповідає сучасним вимогам та потребам.
Відповідно до законодавства основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування. Матеріальна допомога має грошову або натуральну форму. Соціальне обслуговування жінок, молоді та дітей здійснюється шляхом надання таких видів послуг: соціально-побутових, соціально-психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-правових, професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями, інформаційних, послуг з працевлаштування, соціально-побутових, оздоровлення та відпочинок, послуги для задоволення духовних, культурних потреб, послуги з подолання шкідливих звичок (куріння, вживання наркотиків та алкоголю).
На рівні територіальних громад Херсонської області найбільш розповсюдженою є матеріальна допомога. Основна частка таких послуг надається державними та комунальними організаціями та установами. Громадські організації в основному надають гуманітарну натуральну допомогу. Щодо інших видів соціальних послуг, то найбільш розповсюдженими є послуги в працевлаштуванні, оздоровленні та відпочинку, задоволенні духовних та культурних потреб молоді та дітей, соціально-психологічні послуги, послуги з подолання шкідливих звичок. Існує також низка послуг, спрямованих на соціальну реабілітацію молоді, дітей, жінок з обмеженими можливостями. Останнім часом стала практикуватися робота з жінками, які виховують дітей-інвалідів. Зазначені види соціальних послуг надаються як державними, так і недержавними установами та організаціями.
За експертними висновками за останній час спостерігається збільшення доступності соціальних послуг для жінок, молоді та дітей. Особливо це можна спостерігати на рівні обласних структур. Помітна тенденція, коли громіздкі, “об’ємні” соціальні служби переводяться на фінансування з обласного бюджету з одночасним управлінням обласними структурами. Експертами та представниками потенційних споживачів соціальних послуг зазначається збільшення доступності соціальних послуг через мережу громадських організацій. У той же час таких організацій на сьогодні дуже мало.
Аналіз показує, що в Херсонській області існує партнерство між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з одного боку й громадськими організаціями (ГО), з іншого боку, в надані соціальних послуг, проте оцінка рівня та результативності такої взаємодіє є різною. Партнерство між державними та недержавними секторами відбувається на рівні вирішення конкретних місцевих проблем, що супроводжуються наданням соціальних послуг, а також на рівні інформування. На рівні територіальних громад використовується обмежена кількість форм співпраці між місцевою владою та місцевим “третім сектором”. У цілому можна стверджувати, що міжсекторальне партнерство в наданні соціальних послуг в області не набуло ще системного характеру, а, отже, ще не має відчутної позитивної віддачі.
На перший план серед більшості категорій громадян, які мають право на отримання соціальних послуг, виступають потреби в отриманні матеріальної допомоги (грошової чи в матеріальній формі). Такого виду соціальних послуг переважно очікують від органів місцевого самоврядування міських та сільських територіальних громад. Найбільше такої допомоги потребують жінки, які народили та виховують дітей в неповних сім’ях. Належна грошова підтримка, речі першої необхідності для немовлят, продукти харчування – це те, що в першу чергу потребують такі категорії, як неповнолітні матері, матері-одиночки, багатодітні сім’ї. Серед молоді очікування матеріальної допомоги менш виразні при одночасному зростанні потреб в нематеріальних видах соціальних послуг.
Також дуже гострою є потреба в отриманні соціально-психологічних, соціально-правових послугах та в послугах із працевлаштування. Особливо наголошується на соціально-психологічних та юридичних послугах. Потреба в соціально-психологічних послугах актуалізується в контексті надання послуг з працевлаштування. Молоді люди, жінки під час пошуку роботи потребують належної психологічної підтримки. Не менш важливою є проблеми домашнього насильства та захист прав дітей. Їх вирішення має бути супроводжене належною організацією психологічної та юридичної підтримки потенційних клієнтів. Юридичні послуги більше стосуються правової просвіти жінок, молоді та дітей. На сьогодні зазначені категорії є слабо поінформованими про свої права та можливості їх реалізації. За висновками експертів гострою є потреба в отриманні соціальних послуг у сфері освіти, охорони здоров'я, спеціального  медичного  обслуговування.  Не знімається з порядку денного потреба в отриманні належних соціальних послуг у сфері культури та відпочинку. Молодь і діти висловлюють гостру необхідність в створенні кращих умов для отримання послуг в системі позашкільної освіти. Також існує великий попит на інформаційні послуги, які б допомагали зорієнтуватися потенційному отримувачу соціальних послуг куди звертатися., як звертатися, де можна отримати потрібну послугу тощо. Актуальним є налагодження відповідної системної роз’яснювальної роботи серед населення про порядок отримання соціальних послуг.
У цілому гострою залишається потреба в належній організації надання соціальних послуг. Інколи при реальній можливості отримати ту чи іншу послугу клієнт наражається на складні процедури, формалізм, прояви корупції. Це призводить до зневіри у жінок, молоді до системи надання соціальних послуг, зниження активних дій щодо реалізації права на послуги і посилення соціальної напруги між державою та громадянином.
Висновки
1. У Херсонській області рівень забезпечення права жінок, молоді та дітей на соціальні послуги на рівні територіальних громад є незадовільним. Система надання соціальних послуг в регіоні орієнтована в основному на подолання наслідків проблем, а не попередження виникнення складних життєвих обставин. Спектр видів соціальних послуг в регіоні є дуже вузьким. Надання соціальних послуг в основному орієнтується на видачу матеріальної (грошової) допомоги молоді, дітям та жінкам, які знаходяться в складних життєвих обставинах.
2. Надання соціальних послуг регулюється відповідною нормативно-правовою базою, яка є надто недосконалою та малоефективною.
Переважна більшість жінок, молоді та дітей є недостатньо поінформованими про можливості отримання соціальних послуг.
Державне управління в сфері надання соціальних послуг на рівні територіальних громад є слабо ефективним, не дивлячись на певні позитивні зміни. Планування в сфері надання соціальних послуг здійснюється без належного залучення громадськості.
3. Рівень соціального партнерства в регіоні є низьким.
4. Жінки, молодь та діти найбільше потребують матеріальної допомоги. Серед інших видів соціальних послуг найбільший попит існує на соціальні-психологічні, соціально-правові, юридичні, спеціальні медичні, освітньо-інформаційні послуги.
Гострою залишається проблема ускладненої процедури отримання соціальних послуг.
Рекомендації. Результати проведеного дослідження дають підстави для таких рекомендацій:
1. Верховні Раді України, Кабінету Міністрів України:
•    вжити заходів щодо перегляду правового поля надання соціальних послуг. В першу чергу потребує негайних змін чинний Закон України “Про соціальні послуги”;
•    прискорити роботу з розробки та впровадження державних стандартів та державного класифікатора соціальних послуг.
2. Місцевим органам державної влади, органам місцевого самоврядування:
•    активізувати лобістську діяльність щодо вдосконалення законодавчої бази сфери надання соціальних послуг;
•    спрямувати зусилля на збільшення поінформованості громадян щодо можливостей та порядку отримання соціальних послуг;
•    вжити системних заходів щодо деконцентрації сфери надання соціальних послуг;
•    передбачати в місцевих бюджетах кошти на фінансування соціально значущих ініціатив (проектів, програм) громадських організацій, спрямованих на надання соціальних послуг жінкам, молоді та дітям. Здійснювати виділення таких коштів виключно на конкурсній прозорій основі із проведенням жорсткого моніторингу та системної оцінки ефективності використання;
•    сприяти становленню неприбуткових громадських організацій, які орієнтуються на надання соціальних послуг жінкам, молоді та дітям, особливо в сільській місцевості;
•    використовувати бюджетні та позабюджетні кошти, призначені для соціальних потреб, на фінансування не відповідних бюджетних установ, а цільових соціальних програм та соціальних проектів;
•    створювати належні організаційно-правові умови реалізації права громадян на участь у розробці й здійсненні місцевої політики;
•    спрямовувати власну соціальну політику на попередження виникнення у жінок, молоді та дітей складних життєвих обставин;
•    широко розвивати у партнерстві з недержавними організаціями різноманітні соціальні служби з максимальним їх наближенням до місця проживання жінок, молоді та дітей;
•    впровадити систему заходів з розвитку волонтерського руху серед населення.
3. Державним, комунальним установам та організаціям, які надають соціальні послуги:
•    змінювати ставлення соціальних працівників до клієнтів з опікунського на партнерське.;
•    розвивати професійну підготовку та перепідготовку соціальних працівників;
•    спрощувати процедуру отримання соціальних послуг, орієнтуючись в першу чергу на потреби людини;
•    впроваджувати систему моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг;
•    розширювати спектр видів соціальних послуг;
•    при надані соціальних послуг забезпечувати, щоб користувачі цих послуг були інтегрованими в громаду, а не опинилися в стані ізоляції від суспільства;
•    при здійсненні соціальної роботи в громадах застосовувати моделі соціального планування та місцевого розвитку.
4. Громадським організаціям:
•    активізувати свою участь в розробці місцевої політики, спрямованої на забезпечення права громадян на соціальні послуги. Вдосконалювати навички проведення кампаній представлення інтересів;
•    ширше впроваджувати в практику своєї роботи систему оцінки потреб та ресурсів соціально вразливих груп, громад;
•    дбати про належну професійну підготовку власних соціальних працівників;
•    більше приділяти увагу збільшенню поінформованості громадян про можливості та механізми отримання соціальних послуг через неурядовий сектор;
•    частіше вдаватися до створення різних типів коаліцій та дбати про розширення форм співпраці урядового та неурядового секторів;
•    розширювати співпрацю з навчальними закладами, що готують соціальних працівників. завантажити...

16. Громадська доповідь «Попередження насильства в сім’ї щодо дітей: моніторинг практики застосування законодавства про на Херсонщині”.

Громадська доповідь присвячена аналізу  виконання законодавства щодо попередження домашнього насильства по відношенню до дітей та вивченню наслідків діяльності місцевої влади з вирішення цієї проблематики.  

В основу цієї громадської доповіді лягли результати проведеного дослідження «Моніторинг практики застосування законодавства про попередження насильства в сім’ї на рівні Херсонської області», публікацію якої ми пропонуємо Вашій увазі і яку Ви можете отримати тут. Громадська доповідь підготовлена  в межах проекту «Сім’я без насильства: покращення в сільській місцевості усвідомлення населенням можливості правових дій щодо попередження насильства в сім’ї та профілактики жорстокого поводження з дітьми», що реалізується в партнерстві молодіжною організацією «Нова генерація» та Херсонським обласним центром «Успішна жінка» при фінансовій підтримці Європейського Союзу. Будемо раді почути відгуки! завантажити...

17. Дослідження «Стан застосування законодавства України в сфері захисту прав дитини на рівні Херсонської області»

У листопаді 2007 р. – березні 2008 р. в рамках проекту «Підтримка мережі партнерських організацій на місцевому рівні в сфері захисту прав дітей» було проведено дослідження «Стан застосування законодавства України в сфері захисту прав дитини на рівні Херсонської області».
Метою дослідження було визначення стану застосування законодавства України в Херсонській області щодо захисту прав дитини, виявлення основних проблем в сфері захисту прав дітей. завантажити...